Зодчий 1916 год

Л» 3

3 О Д Ч 1 И.

24

поп і :о1Іеп(іі ) ради улучгаенія условій гуществовало, ио слпвамъ Оветонія, уже во времена рес- і і убликп. Императоръ Авгугтъ требова.лъ, чтобы зданія въ Римѣ не были выше 70 футовъ, а 'Граянъ установилъ иредѣлъ въ 60 футовъ, пе І и т і п і Ь из ( р г о 8 р е с і ; и і —в и д а) о і і і с і а і и г , т. е., чтобы строенія не заслоняли свѣтъ. Это і іапболѣе обшпрныГі нзъ свѣтовыхъ сервитутовъ, такъ какъ въ одинаковой мѣрѣ касался деревьевъ, растеній іі т. п. ,—н е только зданій. Законъ Х П таблнцъ иредиисывалъ, чтобы «мертвеца і!Ъ городѣ не і іогребать. ни гяаі гать» ( І юш і п е т т о г і и и т і и игЬе пе аереі і іо пеѵе и г і ѣ о ); Іех В и і і і а подтвердилъ это предипсаніе, а иъ пмператорскую эпоху оііо распро- странено было и на друг іе города. Рпмляие заботились, пе игЬк гиіпі я с і е^ог тей і г. Поэтому они требовалп. чтпбы гобствепнпки домовъ годержалп ихъ въ ирилпчномъ в и дѣ: и і с і і гаіае сіоши в а с1отіпІ 8 ех і п і ат і і и і -. чтобы опп не разрушали домовъ въ цѣломъ или въ части «пе ^ о і і о г иш саиза»; отдѣленіе тѣхъ плп п ных і . цѣнныхъ чагтеГі отъ дома (иіагшог . со- Ішппа ) возможно было лпшь «а<і ори 8 риЫі еио і ». По тоГі же причпнѣ пмператоры требовали спесенія тѣ.хъ зданіГі. которыя были признаны выстроенными соп і га о г па і и іп еі: е ошт о ( і и т ас с іееогат {аеіе ш еіѵііаііз . Натуральная повинность устанавливалась въ іш- дахъ содѣйгтв ія осуществлені іо тѣхъ и.іі и другихъ обше- ствепныхъ сооруженіГі. Такъ. законъ требовалъ, чтпбы ири устроі іствѣ городскихъ водопроводовъ и каналовъ соб- і твеиники госѣдни.хъ' участковъ давали матеріалы. за ппредѣленпое, впрочемъ, вознагражденіе. Въ гінтересахъ сосѣдскаго прат собственннкъ .долженъ терпѣть дымт., пыль, запахъ и иаръ. доходяпі іе і іа его усадьбу изъ владѣн ій сосѣда, если это папускан іе Г і т т І 8 . ч)і о являлось результатомъ общепринятой эксплоа- т ац і п: пиъ обязанъ дішустить выступъ спсѣднеГі стѣны дп і іплуфута въ свпго усадьбу; пе пмѣетъ і ірава сампип.іыіо измѣнять строепіе і іоверхностп усадьбы съ цѣлью уси- лить плп ослабить гтокъ воды ко вре.ду госѣда; но есте- ственныГі стокъ воты на гвоі і участокъ доллсенъ терпѣть каждый. Слѣдуетъ указать также на огобые впды участ ія чагтнаго. к а к п вы: і іраво задѣлывать концы балокъ въ стѣну сосѣда (яегѵіі. і і д п і і т т і і в п і і .і ) установка части здан ія на стѣну или колонны сосѣда (.чггѵіі. опегіх / л - г е ш і і ) , направленіе ската крып іп въ прпстранство сосѣда Западно-европейское право усвоило себѣ иемп.іі о строительныхъ постановленій. создапныхъ въ Р и мѣ: пп наряду гъ тѣмъ пбозначилось воздѣі іствіе и своего природ- і іаго начала въ каждомъ отдѣльпомъ государствѣ. а за- тѣмъ, по мѣрѣ развит ія городской жизни и увеличенія населепія. стало пепбходи5Гым ъ уиорядочить такого рода отношенія, которыя не были пзвѣстпы Рпму и не подхо- дили подъ его юридическ ія оире.дѣлеиія. Пруссія ""). Дороггі- соединяюпця города между со- бою, съ моремъ. большимп рѣк амп или границами госу- даргтпа. припадлежалп раиьше государству на правѣ регаліи. по съ теченіемъ времени ( закоиъ 8 і іоля 1865 г .) санитарнихъ (аегѵіі. ргоіедепді). а также устройствп балкпна па со- гѣдн і і участокъ (я{-гѵіі. ргп.іегіепсіі').

бы лучше всего освѣтить интересующій насъ предметъ. Поотому мы п даемъ здѣсь кратк і і і обзоръ тѣхъ началъ чужеземнаго права, которыя въ большеіі илп мепьпіеіі степени соприкасаются съ вопросами строительиаго по- рядка. І І зъ предлагаемаго обзора мы п увпдпмъ, что не всякое гражданское уложеніе строго ограничнвается кругомъ положені і і, обнимающихъ, по принятому взгляду, содержаніе права частпаго; нерѣдко въ составѣ такихъ кодексовъ мы встрѣтимъ нормы. которыя преслѣдуютъ интересы явно лублпчные п і іоппіму должны бы наГітп себѣ мѣсто въ законахъ 0 благоустроі іствѣ, или просто строительныхъ. Римское право 0- Рпмляне дѣлилп дороги на два разряда: ѵіае риЫі сае п ѵіае р і - іѵа і ае. Первыя были общественнымъ достояніемъ; право собственностп на полотно такой дороги принадлежал (і государстпу (яоі гпп р иЫ і с і і т езО. но было огранпчено правомъ участ ія общаго, т. е. правомъ двпженія всѣ.ъ\ и каждаго. Если вода размывала полотно общественноГі дороги, или оно обрушивалось по другимъ і ірпчпнамъ. прпдорожпые вла- дѣлыці должны былп уступитъ по.дъ дорогу часть своей землп. Ѵ і а р г і ѵа іа была достояпіемъ частпьшъ; однако. і іраво собственностп не было безусловнымъ.—надъ нимъ тяготѣло .іиз І а п і и т еипсЗі а^егкЗі, установленное въ пользу всѣхъ п каждаго, если дорога предназначалась для общественнаго пользовапія. Верега общественпоП рѣ кп прпнадлежплп частнымъ лпцамъ. но собственнпкъ былъ обязанъ предоставить пользовапіе побережпоіо полосою для падобностеГі судо- ходства (бечевнпкъ). Мѣропріятія, тпрпвленния къ првдупреждс- нгю поэісаровъ, встрѣчаіотгя уже иъ Х П таблпцах і .: обязательныГі разрьгпъ между ближаГіпшми строеніямп сосѣдеГі составлялъ не менѣе пятп футоиъ Гіп^га V рс- сіез и.чия аие і ог і і аз ие ек іо.—«между пяти гааговъ дер- жанью отводомъ пе быть») ^ ) . Позже запрещалось сплош- ная загтроГіка угадебъ и требовалпгь. чтпбы по межамъ пгтавалагь незастроенпоіо полога земли въ 21 -1. фута і пп- рпною. та і п. называемое. І е ^ і і і т и т я р а і і ит іпі^егсаресіо. Это правпло пе разъ было отмѣняемо. но. послѣ пожара въ Рпмѣ. прп Неронѣ. когда было запрешенп устройство пп межѣ пбіпеГі гтѣньт Грагіеч с о т т и п і к і . иозгтанпвлепо. Въ тѣхъ же иѣля.хъ огобыГі закппъ ХТТ таблипъ тре- бовалъ. чтобы г о ^ і т Ъияіитѵ о поѵіи п аегііЬик аі іепік ргор і ик Ь Х ресІе« ие агТі^і Іо.—«костеръ. гожигатель- ішиу ли повые къ чужому здані.ю ближо 60 шаговъ не подгонять». Ограппченіе предѣльпоП выпгины здапій Г.іи з аИіия ' ) Источнпкі і: Б. В. Никольскій, Система и текстъ XII таблицъ, 1899. В. В. Ефимовъ, Догма Рнмскэго права, 1901 (Особ. ч.— иещное гараво,—сервіитуты). В. И. Курдиновскій, Къ уч. о лег. огр. пр собств. 1899. =) Б. В. Никольскій. «Сволиый текстъ XII таблицъ», 1897. Авторъ прибѣгъ въ своемъ переводѣ къ стилю Русской Правды и другихъ древнѣйшихъ памятниковъ русскэго за- конодательства. Вотъ еще примѣры изъ табл. V I : 3) АтЬіІч.ч І .агіеіів кевіргііих рея ряіо — «обходъ стѣны будь въ пол- трстья шага»; 6) Рогі Ьпзііѵе аеіегпа аиеіогііая еі-іо—«объ усыпальницѣ. сожигателыніицѣ ліи, вѣчному изводу быть»; 7) 8І .іпгёапі; .(1е ЛпіЪив, агЪіІгов Ш Аліо —«а растяжутся 0 межахъ, трехъ изводчиковъ лать»; 10) 8і агЬогет іп.іигіа яисіпвіі:, XXV роепае кчіііо -- а дерево въ обііду пору- битъ,—25 продажи».

Источники: С. В. Пахманъ. «Исторія кодііф. Гражд. права». 1876. В. В. Курдиновскій. «Къ уч. о личн. огр. пр, собств.».