Зодчий 1916 год

3 О Д Ч I й.

ЛЬ I I

112

і і ускъ 3.500 руб., і іеибходішыхъ д. ія і і зда і і ія к и і і і і і К р а- совскаго, дался коыі ітету съ трудо .мъ: Клейі імі іхе. іь ие сразу согласі ілся на зто, а согласі інші ісь, старался но возможі іостіі урѣзать необходнмуіо сумму. Только нослѣ настоятельны.ѵь і іросьбь комі ітета, дерзі іувінаго даже сослатъся і іа і і і ісьмеі і і іос ( ібѣіцаі іеі мі іннстра. Кле і і н- мпхелі. вынуждеиъ бы.іъ іші і іті со і і сеі іоддаі і і іѣі ішпмъ докладомъ и испросилт. 3.500 рублеГі. Повидпмоыу, этотъ ііервыГі оі іытъ охладплт. нѣсколько его рвеніе на все далыіѣГі і і іее время. Эт(і почувствовалъ. конечно. п к о- мптетт.. Ві ірочемъ. этому нослѣді іему недолго бы п р п- шлосі. лаі іпроваті. между гнѣвомт. і і мі ілостыо КлеГііі .мп- хеля: въ оі .тябрѣ 1855 год а графт. і к і к і і і і улъ постт . глав - ноуі іраі іляіоіцаго і і былъ иазі іачеі гь въ государст і іеппый совѣтт;. въ уі іравленіе вѣдомствомъ вступилъ В. К. Чев- кинъ, бывшіГі нередъ тѣмъ начальникомъ штаба корнуса горныхъ инженеровъ. Съ этопі временіі теченіе дѣлъ ію разработкѣ проекта получпло трафаретныГі характеръ: регулярно каждые два мѣсяца і іостуналъ въ комитетт. заиросъ особенноіі канцеляр ін главі іоуі іравляіоіцаго о ходѣ работъ; коми- тегь. вт. своіо очереті.. заі іраінпвалъ редакторовъ; тѣ отвѣчалн болѣе і і . і іі менѣе і іодробі іо; нзъ этпхъ о т вѣ- товъ составлялся шаблоппыГі рапорг і .. Подобныіі поря- докъ, надоѣдлпвыГі самъ по себѣ. не могъ, конечно, не отразиться і іа настроеніп редакторовъ. которые съ каждымъ новымт. запросомъ отвѣчалп все неохотнѣе п лако і і і і чнѣе. а зачастуіо отдѣлывалпс.і п молчаніемъ. Особеііно донпмалн :ітп запр( ісы ген . -маіора Еракова, который, к а къ впослѣдств іи оказалось, трудился весьма добросовѣстно и хотѣлъ довести свою работу до полнаго окончан ія совершенно самостоятельно; вполнѣ есте- ственное авторское самоліобіе не позволяло ему пред- сгавлять на к рити ку комитета отдѣлі .ныя статьи и главы і і роекта; но это не было і іонято. Въ к онцѣ конповъ Ера- ковъ оставилъ службу и па своеобразное і іредложеніе к о- митета отозвался ( 2 7 / П 1857 г .) слѣдуюіцнмъ пнсьмомъ, адресованнымъ Баландину. «Прошу извпні і ть меня, любезнѣі ішій Александрт. І І в а- новнчь. что не і ірпслалъ отвѣта вчера на і іредлі іженіе ваше уступить . комитету нодготовлені іые мі іоіо ма т ер і а -' лы для исиолнителышГі части строительнаго устава. • Примпте этотъ о т в ѣ п. сегодня и раснорядитесь имъ ,; какт. і ірпзнаете за луші ее. Изъ матеріаловъ для устава, несмотря на то, что постоянныя мон занят ія по службѣ не дѣлали меня свободнымъ, у меня нриготовлено: 1) законы і іо гражданско-строительноГі частп, 2 ) закопы 0 построі і кѣ городовъ п 3 ) нараллель заі іоновъ но этілі части, сун^ествующпхъ у насъ въ Росс іи н во Франц і и. По этому вы узнаете, что, работая вт. ти і ии, я кое-что сдѣлалъ; оставалось только сообразить и собрать за- коны і іо гпдравлическоГі частп и і іо частп мехаипче- скоГі, щ. составъ котороГі вошли бы всѣ услов ія устроГі- ства машинъ, заводоіп, и (І іабрикъ. Это дѣло немудрое и, какъ вообще законовъ і іо :)Том у отдѣлу немного, Т (і весь вообпіе трудъ по составленію исиолнительноГі ча- сти могъ бы быть оконченъ въ неиродолжительномъ вре- менп. Согласитесь. что устуиить весь моГі досугъ п нѣсколько лѣ г.і труда потому только, что я оставилт. службу и что трудъ мой не дѣлается обязательнымъ. было бы не совсѣмъ снраведливо; и д.тя того, чтобъ осуіцествить, наконецъ. пдею о возможностп пмѣть пол-

ные закчшы і;ъ стронтелыюГі частн. я не толыш не ду- маю отказаться от-ь і іродолжеі і ія і іачатаго т-руда, но, наоборотъ, хочу ноіюлннть его свѣдѣ і і і ям.і і которыя могу достать за г ра і і іщею,—п тогда представліо его на даль- пѣГішее обсуждеі і іе установлеі і і іымъ для сего поряд- комъ.—Угодно комнтету счптать меня ію-нрежнему чле- номъ (во і імь, я нрнму это предложеніе съ особеннымъ удовольствіемъ. если же комптегъ пмѣетъ вт. в і пу на- чать это дѣло ііодъ редаі;ціеіо і іоваго сотруді і і і і ;а. я не толі.ко не буду въ і ірстеіпі іп. ііо буду радъ, что к р п т п- ческіГі разборъ двух і. трудоіп, і іо одному п тому же нредмету дастъ возможность составпть і іолі іое цѣлое, безъ котораго въ насгояіцее время встрѣчается много затруді іеі і іГі п для строптеля, п для строптельнаго дѣла» ... Комптетъ не і іашелъ возможны.мъ ск.тониться къ пред- ложенію Ерак ( іва, тп.къ какъ :п(ітт. іюслѣдніГ.і уѣхавъ на годъ за гра і і пцу. отказался назиачпть какоі і -лпбо срокъ для заверіпенія своего труда. І Іо і іредставлені іо коми- тета, вмѣс тѣ Еракова, былъ назначенъ ренеті іторъ стро- і ітельнаго учі ілі і іца воеііпыГі і і і іженеръ ВоГі і іпцкіГі * ) , которому было і іредложеио составленіе псі іолиптельной части подт. руководствомъ ііро(|іессора Красовскаго. Съ ііеремѣноГі главы вѣдомства і і змѣнился нѣско.тько н состаіп. учеОі іаго комі ітета. За выходомт. въ отставку геііер.-леГіт. Рокасовскаго. і іредсѣдателі .ствоі іаі і іе пере- ш.іо къ старпіему члену ген. - . іеі іт. Герстфельду, кото- рыГі около 1801 года Оылъ назначеі гь і іредсѣдателеыъ. Въ новомъ составѣ комптег і. пытался еще оживнть дѣ.то проектпрован ія уства. но огра і і і і чплся тѣмъ. что н а- мѣтплъ новое распредѣленіе отдѣловъ между членами, і іроводя ту мысль, чтобы каждыГі отдѣл.і былъ порученъ лицу, которое преі іодаегь его въ пнстптутѣ нлн стро- ительномт. училнщѣ. Дѣло отъ того не улучіпплось. В і і о- слѣдств іп ( 1865 г .) было заі ірошено мнѣн іе коші іеренціп пнстптута «(! мѣрахь. которыя. і кі ея сооОражеіГіямъ, необходнмы д. ія успѣшнаго ир і і веден ія къ окончаі і і іо этого труда». На это послѣдовалъ въ маѣ 1865 года неожі іданныГі, но соверніепію разумі іыіі отвѣтъ: «...по мнѣн і кі коі іфереі іціп. еді інст і іеі і і іая мѣра кт. успѣп і ному окончан і кі учебііоГі частп строптелыіаго устава состоитъ въ объявленіп, черезъ публикац і кі въ газета.хъ, копкурса для желающп.ѵь составиті. разлі і чные отдѣлы этого устава съ назначеніемъ денежны.ѵь і іремін по глав і іымъ отдѣламъ строптельнаго нскусства, гралідаі іскон архи- тек туры и устроГіства машппъ, подобно тому, к а къ это дѣлается для і і р і обрѣтен ія проектовъ зпачительныхъ г о- сударственныхъ сооруженіГі». Этимъ и занеріпился долгіГі ( 22 г ода; неріодъ раз- работки устава вт, вѣдомствѣ путей сообщеі і ія п публич- ныхъ здаі і іГі, -110 завершплся только ітотому, что въ 1865 году строптелыіая часть была передана въ миии- стерство внутренни.хъ ,дѣлъ.

(Продолжете

слѣдуетъ).

Г.

Бараповскій.

* ) Г С. Войницкій, «послѣдствіи іенераль-лейтенантъ, былъ извѣстенъ, какъ изобрѣтатель особой системы ото- пленія.