Архитектура воинская. Гипотетическая и эклектическая

ApXITEKTVp A

В О I Н С К А Л.

ГІПОТЕТЙЙСК^ , і ЕКЛЕІСТІЧЕСКАЛ

mo ecmb

в

рНОЕ

НАСТАВАЕНІЕ

КАКЪ рАЗнЬіМІ НЕМЕЦКІМІ, фрАНІ^узСКІ» МІ, ГАЛАНСКІМІ, I ІТАЛІАНСКГМІ МАНІрАМІ. СЬ ^добрЬімЪ прібЬіткомЪ , такЬ вЬ регулярно?, какЬ вЬ Іррегуллрноіі форшііфікащіі ползоваішся BOSMO/'KHO. Isb cegM'igccxmh 1 болЪе разнЬіхЪ ма нірЬ, которЬіе omb лутчіхЬ нЬь нЪшнЬіхЬ ІнженеровЪ вЬібранЬі, о т Ь часті же саміімЬ авшоромЬ isgaHbi,

ВЬ ра5говор

сЬ н которою вЬісокою

Особою,

і s Ь Л В Л Е н о.

ОтЬ ЪубА

прОфЕССОр А ШТ/рМА і

іИОТО

І H t)I H D

ПОВ ЕЛ

Н І Е МЬ

ЧАр С К А Г О ПрЕСвЪтЛАГО ВЕЛІЧЕСТВА

Напечатано вЬ М О С К В Ъ, ЛЪта 17°^. МартавЬіз^енЬ.

[3] ЛІТЕрЬі, 8НАМЕНуЮЩІЕ пкрсонЬі^сутЬ.

у. ученікЬ. М. Maicmepb.

ПЕрвЬіІ pASFOBOpb.

У ; TV /ТОі господііне, вЬ благоугодное 1^1 время вЬі комнЪ нЬш 'прі шліі. Ібо я nepegb нЬскол кіміі днямі 'ізрядную кніігу інженер скую. Новая фортіфікацуія, франі^а ская, ГЗішпанская, Італіанская, І Га ланская іменуему получіглЬ. ВЬ неіже нЪкоторЬіе вещі я обрЪлЬ, которЬпсЬ разумЪті не могу. М; Моі міілостівЬіі государЬ , ярадуюсЬ^что ваша міглостЬ Зінженер скою наукою забавляетеся , но прі томЬ удіівляюсЬ чтб вЬі сігю кніігу nimaeipTferf • A a у.

[4]

V: Л ля чего такЬ , 1л'і вамЬ ис потребна кажется^ мнЪ оную зЪло хва л лі , также і много благоугодного обрЪтаю, аосоОлто что многіе манг pbi onicyemb , чего я всегда желалЬ, 'Юо док чно вЪло всякую маніру no» posub вЬ pasHbixb кнігахЬ іскаті. М; СІя кніТа іБря^на і хвалЬі ^о стоша . но чпю пріналежітЬ кЪ пока ванію фортіфікаші, вЬі сіе разум стс такЬ какЪя, ілі і самЬ is^amcAb кнігі сея . Что же онЬ мкогУе манірЬі oni cyemb , mo не чаю мтобЬ т'ВмЬ ваше желаніе уаовоу\сіпвовалосЬ у понеже 1 самЬ авторЬ неможетЬ сказатЬ, чтр онЬ лутчі е машрЬі, также онЬіе весма сходнЬі намЬренію тЪхЬ авторовЬ опісалЬ, а наіпаче всего онЬ главноі пол sbi, і само! сіглЬі не смотрЪлЬ. Я чаю что шотЬ авторЬ кЬ ceNiy не пріглЪ жалЬ , понеже онЬ no ві^імому ci'e сдЪлалЬ

m сд лалЬ pagi тЪхЬ , которЬіе толко начшаютЬ інженерству учіітіся, тол ко же сіе і тЪмЬ такЬ мало потреб но, какЬ малЬімЬ дЪшямЬ віно і крЪп кіе "ВствЬі. У: ІзЬяві МНЪ ci'e, что сказЬшаещЬ, і покажі ^ля Чего манУрЬі, которЬіе ссі авторЬ onicyemb, негоднЬі, мнЪ 6о $Ъло понравіглосЬ } что онЬ такіе ма нірЬі опісуетЬ^какііхЬ вЬ ігнЬіхЬкнігахЬ мало обрЪшаегася. М; Моі rocjgapb все донесу 6esb ліцемЪрія. всЪ тЪ манігрЬі, которЬіе онЬ onicyemb, не худЬі. ПаганЬ. шеі mepb, блонделЬ. авторЬ аноніімусЬ, о новоі форшіфікаші бомбелЬ ) pyseim теінЬ,і шергаЬ.велпая хвалЬі достошЬі, манігру рожера онЬ намЬ показалЬ, оана ко же no mgmoMy невЬісоко онЬ с сщавітЬ. Антона девглЬ озанамЬ ма лета і.іб^ателя учрежденію прібаво-

[б] чноі кр пості , мочно отставітЬ. Понеже оніі не no нЬінЪшнему крЪпіл'!, .также нікакіхЬ осоОлівЬіхЬ регулЬ ко обороненію ілі кЬ закрЬітію не показа лі,которЬіе вЬ нЬінЪшніхЬ^особлшожЬ вЬ немешч-іхЬ кн*ігахЬ полнЪе і л у т ч е обрЪтаются. маніірЬі Ерарда сарді старая гішпанская , такліе гонді уса імаролоева , мартіна і гол дмана, ropasgo некорЬістнЬі, понежс оні болші смотріглі на очіщеше кор тігнЬі iBopombj inoKasbmaAi пропорщіЕ гішпанскоі і галанскоі ]уіанірЬ,к.оторЬіе уліс отставленЬі. У; Какія же манігрЬі надлежало бЬі ему показатЬ , іібо между гііш панскімі^ cf)paHL^yscK"iMi, італТанскімі^ S галанскімі, нікакоіі лутче нЪтЬ. М: ІталіанецЬ posemr ізрядную маніру вЬідумалЬ, о котороі ваша мі лостЬ-безЬ сумнЪнія ізвЪстнЬі., такжс вобанЬ

m вббЗіиЪ не шакЬ нЬінЪ кр пі(тЬ, какЬ вЬкнігахЬ маніру егр оцісуютЬ, что вЬновомЬ брізакЪ учіінено вЬгаландіі, кугорнЬ велікую ссбЪ славу получіглЬ укрЪпленігемЬ грроаа бредЬі, такЬже |5даніемЬ новЬіхЬ іуіанірЬ, которЬіе онЬ вЬрознЬіхЬ кнігахЬ обЬявіглЬ, арвлЪло бЬіло автору сіі маніірЬі лутч е опісатЬ нежелі другіе у а вмЪсто ixb cmapbie і непотребнЬіе кромЪ шеітера , рузен - штеіна, і блонделя отставітЬ ,развЪ ОнЬ [какЬ вЬішепомянуто ] сію кніігу раді начінающіхЬ учітіся іздалЬ . Прочее авторЬ маніірЬі шеітерса немеі^- к.ого генерала маеора, і бранаебурского полковніка , бругсЬ аорфа ; фонщерггф также опісалЬ } токмо прі томЬ sa главііі не воспомянулЬ о немецкоі фор тіф'іка.щ'і у которая 6esb прекословігя лутче вс хЬ, хотя онЬ родомЬ самЬ немчінЬ г івЬ немецкоі службЪ бЬілЬ, A ^ я

[8] я бЬі ему сего просто не пропустіілЬ, когда бЬі я сго бналЬ у ктому бЬі могЬ онЬ еще і" прочіхЬ немецкіхЬ інженс ровЬ^ріімплера^боргс^орфа^ вертЬ міл лера у гешсімана у і gpyrixb опісатЬ , которЬіе всЪ . а особліво первоі і третеі преІсполненЬі ifspngHbiMi ре гуламі нЬінЪшнеі фортіфікаіуіі. : ХотЪлЬ бЬі я snamb , г^Ъ авторЬ маніірЬі не такЬ опісалЪ. М; ОнЪ вел'ікое прілЪя;аніе іімЪлЬ все подлшыо on'icamb э но меж^у такЬ многочісленнЬімі вещмі нЪчто про- 1 пустілЬ , і того ра^і машрЬі у него не во все сходнЬі cb авторамі. на прі кла^Ь маніру, бругсЬо[орфЬ, шертову onicyemb оцЬ весма HenpaBCjiBO, кото рую я покажу вЬ іное время , Korga ктому потребнЬіе кнігі получу- ору БенштеінЪ пішетЬ онЬ, что ^е^енсЬ лініа ко келліінп igemb, іі т о ыеправ^а, понежс

C9] понеже онЬ первое начертаніе всегаа погаланскіімЬ пропоріуамЬ сЬсекондЬ фланкамі дЪлаетЬ у вЬ пагановоі ма шрЪ поставляетЬ онЬ основаніе вала i'sb іі ? moesoBbj чего воономЬ авторЪ нігдЪ необрЪтается, ао прочііхЬ не ісправленііяхЬ не воспомінаю. у,- Кажется мнЪ ? что вЬі о шер товоі манірЪ неправдіво говоріте > правда что онЬнетакЬ опісуетЬкакЬ шертЬ j поне;ке шеітерсЬ он ю інако ібЬявіглЬ. М; Моіі государЬ ; norp^meHife его, мілості вашеі я покажу. онЬ ставітЬ фланкі перпендікулярно наконецЬ де фенсЬ лінеі j но ізволіте пробу того вЬ ^есятіуголномЬ сдЪлатЬ , і isb того уві^ігае, что во ономЬ такіе пер пен^исулярнЬіелініі параллелно сЬде- ^енсЬ лініамі 'igymh. I сего раді ні когда fasb isb ^ланкЬ не сд лаются. А 5 У?

[ю] У: Посему прігнужденЬ я вЪрітЬ, что такіхЬ погрЪшеніі еще болщіі вЬ сеі кн"ігЪ нашется. М,- МожетЬ бЬітЬ ? я бЬі могЬ н скол ко іхЬ noKasamb, когда бЬі время ктому аоііустіло. нопотребно cicnoKasamb, ЧІТІО momb авторЬ пріопісаніі pasHbixb машрЬ не смотріглЬ главнЪішеі ПОЛБЬІ S СІЛЬІ, которЬіе Gcsb прекословія сутЬ сіі } что isb такЬ многочісленнЬіхЬ образцовЬ, іі itxb фундаменталнЬіхЬ ре гулЬ э всякіе (jbaHmasii іі мЬіслі, такЬ вЬ главнЬіхЬ валахЬ, какЬ і во внЪшніхЬ крЪпостяхЬ , такЬ вЬ регулярнЬіхЬ, какЬ і вЬ іррегулярнЬіхЬ основан*іяхЬ получітЬ ? і no т мЬ всякіе прілучшпся случаі вЬ фортіфакац.іі разс дішЬ, і pasyMHO npoisBccnai мо;кно Шм. но ав шорЪ болшіпріглЪліалЬ показатЬ, какЬ всякоі іінженерЬ іаервае начершаніе sa главное нам реніе •.т стЪ > что самое малое

малое д ло ecmb , но лутче бЬі по казатЬ на двоякіе способЬі всЪ манірЬг рісоватЬ . Я могу вобанову маніру многімі обрасі^амі ріісоватЬ, і мЪрЬі псремІэнятЬ , оанакожЬ всегда воба Нова манігра б детЬ, нопротіівЬ того імЪетЬ всякоі інженерЬ своі срунда менталнЬіе регулЬі, no которЬімЬ онЬ свою машру ^ЪлаетЬ , протівЬ cixb нічего мнЪ не ^овл етЬ дЪлатЬ j сже лі я хочу momb образецЬ sa правдіівоіі вЬідатЬ, того ра^і кая-ется мнЪ лут че бЬі бЬіло такіе регулЬі isb авторовЬ показатЬ, і no томЬ обЬявітЬ, ново ізданная маніра, по тЪмЬ лі регуламЬ, і вЬ коемЬ мЪстЪ сдЪлана ; шогда бЬшаетЬ , что маніра 6esb внЪшніхЬ крЪпостеі нічто, которая когда внЪ шніе крЪпості получітЬ у інакоі відЬ получаетЬ, также o^pjrrixb манірахЬ невошожно разсуж^атЬ, когда внЪш Hfxb

[II] ніхЬ кр постеі npi томЬ нБтЬ у no неже я не могу snamb у авторЬ глав нЬіе лшеі покрЬілЬ лі , ілі нЪтЬ , 1 какЪ тЪмЬ бЬі авторЬ велікую слулгбу показалЬ любопЬітному чіітателю э KoraaSb онЬ прі томЬ внЪшніЕе крЪ пості нарісовалЬ. ; НЬінЪ я віжу что pagocmb моя которую я вЬкнігЪ сеі імЪлЬ унічто жена, но понеже імЪю жсланіе лутчіе ман'ірЬі і[нженеровЬ познаті, скажі?те мн"Б ? какую кЬ сему потребную кнігу вЬі sHaeme. М: Моі госустарЬ ; сіе можете вЬі легко получітЬ, правда, что я такоі аостаточноі кнігіі не знаю у толколчЬ вЬі болшую частЬ такіхЬ ман'ірЬ уже шаете . А прочіе могу я вЬ кнігахЬ Ha'imi у і нужнЪішіе вЬ короткіхЬ pasroBopaxb показатЬ. у ; Ъло бЬі мнЪ пріятно бЬіло,такЬже •^отЪлЪ

щ у:отЪлЪ бЬі я тЪ маніірЬі, которЬіе я прежае сего зналЪ [ а еже лі возможно^] і всЪ маніірЬі snamb і фігурЬі вігдЪті , М: Моі гос дарЬ всЪ показатЬ і смо трі тЬ &Ъло пространно іневозможно будетЬ.

вторЬи рлзговорЬ.

а^і лутчаго расположенія, я. заблагоразсудіілЬ всЪ sgbcb включеннЬіе манігрЬі 3 на

седмЬ частеГ раздЪліітЬ. ВЬ первую опредЪляю гштанскіхЬ авторовЬ, которЬіс болверкі сЬказема тамрі брузтверЬі параллелно cb курті HaMif, іліещесклоннЪе кЬкортінамЬ, Івсе очіщенііера^і кортінЬ^ЪлаютЬ, ктому еще секон^Ь фланковЬ не імЬ ЮтЬ, і' еолвсрковЬіеуглЬі вЬло mynbi. кЬсшЬ

Kb сімЬ я пріключаю всЪхЬ ІталУан скіхЬ авторовЬ 7 которЬіе вЬ шестомЬ надесятЬ вЪку > і вЬначалЪ мінувшаго вЪка ыа гішпанскую моду малЬіе і mynbie болваркі дЪлалі , хотя уже. Gpisypbi казематнЬіе поправленЬі бЬіліг", cb німіже счісляю данііла шпекля, і cji ліха, хотя оні gpyrixb ropasgo лутче дЪлалі , однакожЬ болверкі cb казе матамі , і не no нЬшЪшнеі мо^Ъ учредігліг. ВЬ ДруГОІ часті со^ержітся галан ская манііра. АвторЬі сеі машрЬі вс кр пості на одну моду уставіілі , і толко разнятся вЬ nponopiyi і вЬ pas м^рЪ лінеіі. По томЬ пос іЪ^уютЬ всЁ тЪ которЬіе галанскую фортіфікаі^ію поправііліг. сіе началосЬ cb пятЬдеся того году прешедшаго вЪка. но понеже ixbropasgo много^ню что ііхЬтак жеразд літЬ no частям Ь потребно

І для того вЬтретію частЬ опре дЪллю тЪхЬ ізЬлравітелеІі, которЬіс секонтЬ фланкі ! фоссебреіі npegb фа самі отставШ. БЬчетвертоі Баключаются тЪ у ко торЬіе секонтЬ фланкі і фасобреі нс вовсе отставіілі, н о поправілі обще cb другімі частмі фортііфікаШі. Пятая содержітЬ вЬ себЪ т х Ь , которЬіе авоінЬіе болверкі дЪлаютЬ, ВЬ шестоі обрЪтаются онЬіе, ко mopbie omb .д леннЬіе бастіонЬі імЪ - ютЬ, і sa тЪмі уступную фортецію дЪлаютЬ. ВЬ посл днюю опредіэляю т ^ хотя ixbropasgo малое чісло] которЬіеотЬ всЪхЬ разнствуютЬ, ібо другіе вс согласуются, чт о баст"іонЬіпо угламЬ фігурЬі ^ЪлатЬ надобно, і около т х Ь болверковЬ рвЬі велікііе во все паралле лно , ілі не много не параллелн учреж-

учрсжааютЬ, а внЪшнія кр пост'і sa рвомЬ аЪлаютЬ. Я no се время болші у і маыірЬі, нс могЬ нашіг. isb тЪхЬ и вЬ первую частЬ. 6 вЬ cjpyryio. 19 вЬ третію. 16 вЬчетверпгую. 4 В Ь пятую. 8 вЬ ше стую , іб вЬпослЪднюю пріналежатЪ, Прі томЬ обЬявляю, что хотя русен штеінова і шеіітерсова манігрЬі вЬ c'ixb опреаЪлеыіяхЬ не могутЬ бЬітЬ, по-^ неже первая імЪетЬ секондЬ фланкі, а фосебреа npeab фасомЬ не імЪетЬ, протіівЬ того шеіітерсова маніра фо себреіі імЪетЬ , а секондЬ ^ланкі не імЪетЬ. ОднакожЬ да бЬі раді іхЬ не д латЬ особлівого опредЪлешя. Сего раді русенштеінову вЬ mpemfro, а шеЗ[терсову вЬ четверпгую частЬ. опредЪляю,

9. pAS-

[17]

T p E T I I

pASTOBOpb.

I.

МАНІ рА.

M.

АНОНІМуСЪ,

* с о ДеряатЬ

і629 то ДУ'

ПечатанЪ вЪАмстераам

вЪ себЪ cj лістонЬ шсма , ога і е рісункоиЬ.

Сеі авторЬ раді своего учтівага штігля достоінЬ хвалЬі . Понеже онЬ не таіглЬ, чгао ci'io манУру omb ^gpyrixb взялЬ , мочно сігю манігру на всякоі галанскоі , а лутче еще на болшоі галаыскоі машрЪ р'ісо вагаЬ ^ какЬ руйенштеіінЬ дЪлалЬ , о чемЬ напосл^&ді пространнЪе буаетЬ йігсано, толко перпенаікулярЬ срланкі немного наконіі вЬіда^утся, ітЪмЬ тупоі уголЬ cb куртігною сочіняіотЬ, срлная стрЪлба фланкіг no самоі бол~ шоі м рЪ 70 pjmb , ^pjrie главнЬіе мЪрЬі сеі манігрЬі отЬ автора no по с л %7 І 0 Щ е м У назначенЬі і которЬшЬ о о^на-

однакожЬ такЬ конечно послЪдовашіі не насглежіітЬ, внутреннеі полігонЬ gaemb вЬ четвероуголномЬ yj , ^Oj ілі 65* вЬ пятіуголномЬ, 5 ^ > 6$, Ш уо pjmb. А вЬ gpyr'ixb во всЪхЬ іглі 65 ІЛІ 7 5* PJ m ^ [смотрі главу ^ артікулЬ 1.2.3: J прісамомЬ болшомЬ полігонЪ aaemb авторЬ вЬ четверо уголномЬ, іі{. вЬ пятігуголномЬ 14. вЬ шестіуголномЬ столкожЬ , а вЬ qpyrix b во всЪхЬ I у pjmb , прі мен щіхЬ поліігонахЬ вЬ четвероуголномЬ іо, вЬ пяті голномЬ 12 f вЬ шесті^ уголномЬ і вЬ семіутолномЬ 13. А во вс хЬдругіхЬ if pjmb. АпрісамомЬ маломЬ полігонЪ, вЬче.твероуголномЬ іо. вЬ пятіуголномЬ 11 ругаЬ накелЬ ЛІНІІ бсрется. Фланкі пріходятЬ перпендікулярыо вЬ четвероуголноімЬ на дефенсЬлінію, которая щетЬ npcsb келЬлшію. КапішалЬ находігтся , когда

09]

когда на вс сторонЬі равноі тріан гулЪ разстоянііемЬ мел;ду авухЬ блі жа-ішіхЬ келлініяхЬ no обЪімЬ сторо ыамЬ послЪаующіхЬ болверковЬ саЪ ланЬ буаетЬ. Фланкіі вЬ протчіхЬ многоуголнЬіхЬ фіігурахЬ ігнак.'імЬ pSpasoMb находятся. Перпендііку лярЬ срлаыка на келлшіахЬ вездЪ 12 pymb вЬішшЬі поставляется , По томЬ прямая фланка вніізу cb пол mopbi pjmbi вЬшастся. СсконтЬ флан ка содержітЬ вЬ самомЬ болшомЬ пятіуголномЬ 6 pymb, вЬ меншомЬ 5 pjmb. АвЬ.самомЬ меншомЬ нічегр ые шЪетЬ. СекондЬ фланка шБешЬ вЬсамомЬ болшомЬвЬшестігуголномЬ 7 pjmb, вЬм^ншомЬ, 6f pymb, вЬмеы шомЬ вЬееміуголномЬ yf рутЬ 5 у прот чіхЬвсЪхЬполігоновЬ болверкЬ віінкелЬ ро rpacjjcoBb ecmb. Протчее же все nosHaemb cb ріісунка, tab і. 6 г ' Ссі

[ao] Cei oOpaseub Узрядно вЬімЬіШуіенЬ , I аЪ ісіпвітелно наполненЬ ігзряднЬші регуламі. Нг^ орілліонЬ беретЬ какЬ вобанЬ вЬ четвероуголномЬ всегда у pymb, Шо онЬ з ло разумно pascyTx qaemb , что когда такая толщша вЬ четвероугоу^номЬ мо^етЬ сілу не пріятелскіхЬ пушекЬ вЬітерпЪтЬ , тако непотребно вЬ протчііхЬ фі гурахЪ много голнЬіхЬ оноі тол щінЬі прібавліватЬ. понеже бЬі сіе клігшмеебЬіло. Kb тому немочнооное учшгтЬ 6esb нЪкоторого поврежде ІІІЯ уступнЬімЬ фланкамЬ. .ДвошЬіе своі фланкі разаЪляетЬ рвомЬ \f\ sЪло умно ga 6bi H'TSKVIO срланісу ніг бомбамі ні землею , которая cb верхнеі фланк! осЬтается,немогло повредіітЬ. ЧасшЬ ІЛІ пріс]'БлокЬ вЬісокоі фланкі [прі е] также ізрясіно поло';кена аля очіщеиія малого ровелігі-іа F; ічаю зЪло трудно та-

Or] шакую дефензію pasopi'mb, ? для того no моему мнЪніію ceif двоіноіг ревелінЬ лушчая крЪпостЬ естЬ г.Ъ всеі манірЬі, а наіпаче і^огаа нізкое мЪсто межау двЬмя ровелінамі/толко одна степенЬ omb воаЬі ecmb. Но ніскіе мЪста на фасЪ [с] которЬіе онЬ isb блонаеро воі манірЬі взялЬ , кажется мнЬ легко можно s6imb, такЬ же і на реггшанша ментЬ сдЪланнЬіі на келлішяхЬ SCM лею насЬтанЬіхЬ [npi і^ no відіімому ве лікоінадсжаЬі імІэтЬ ненааобно, развЪ когда sa болверкомЬ добрЬіі генерал нЬіі абшнітЬ естЬ , тогда сеі парті кулярнЬп абшнітЬ надобенЬ будетЬ gAx лутчаго отступлен'ія вЬ болшеі абшнітЬ , токмо сіе ігзвЪстно какЬ мало абшнітЬі прі НЬІНЪШНІХЬ апіа кахЬ помогаютЬ } і 6esb всякаго пре кословія авторЬ лутчебЬ &дЪла.лЪ э когдабЬ вмЪсто ніского мЪста полноі б з Ф ос -

[12] сроссебреі nepegb валомЬ положілЬ j а : контрЬгараЬі Щ вовсе 6b отсггіавілЬ, что ropasgo легко можно 8дЪлатЬ. Ібо [ когда непріятеу\Ь контрЬгардЬі возметЬ ] велікоі способЬ онЬ полу чітЬ, батерігю протіву главноі кр - пості сдЪлатЬ. Сія маніра тЪмЬ непріятна что невовможно еЪ Gcsb многаго каменного строенія БдЪлатЬ понеже орілліонЬ земляноі БЪЛО слабЬ і ніское мЪсто [с] зЪло JCKO будетЬ.' Прочее все isb земліі можно дЪлатЬ, но да ОЬі сію маніру лупіче Тспра вттЬ, фоссебреіі предЬфасомЬ здЪлагаЬ надобно , контрЬ мінЬі каменнЬіе , которЬіе авторЬ nogb главнЬімЬ ва ломЬ дЪлаепіЬ , зЪло хорошо учре жденЬі , і когаа бЬі онЬ каменное строснііе что cb наружі употрсбілЬ на подземелнЬіе Бданія , которЬіхЬ доволно можно isb оного ваЪлатЬ , а вмЪ-

[>3] a вмЪсто того к.амснного строенія фоссебреі здЪлалЬ, т о бЬі нічего непо трсбного вЬ сеі манірЪ небЬіло , і мож но бЬі no правдЪ скаватЬ , чт о оную на всякомЬ мЪстЪ і землЪ cb велікою пол БОЮможно употребітЬ. 2. м А н і р А. т о г о ж Ъ л в т о р л . ; Сеі авторЬ ігмЪетЬ еще одну маніру cb вЬісокімі двоінЬімі болвср камі, вЬ первЬіхЬ полагаетЬ онЬ бол всркі по вЬішеречснноі модЪ > одна кожЬ 6esb ніскіхЬ мЪстЬ на фасахЬ , подругуюжЬ сторону рва дЪлаетЬ онЬ два фаса со острЪішімЬ болвер ковЬімЬ угломЬ , і імЪютЬ ніскіе мЪ ста cb двоінЬімі разаЪленнЬімі флан камі, і прілагаетЬ онЬіе ко внутрен нЬімЬ болверкамЬ равеліінЬ троіноі, а контрЬгардЬі двоінЬіе такімЬ обра юмЪ мню я легко аобрЬіе фортецЬі 6 4 аЪлатЬ ,

Сн] дЪлатЬ, но труано кЬ тому деыегЬ сЬіскатЬ. М; Пре^де сего ШжеыерЬі, а особліво маршй італіанеіф сЬвелікою охотою упражанялЬ своі мЬіслі вЬ двоіыЬіхЬ грорті(|)ікаіуахЬ, протівЬ которЬіхЬ £ мню я ' хотЪлЬ сеі авторЬ толко noKasarnbj чгпо онЬ еще лутч е sHaemb, нежс лі оні^ ібо могЬ бЬі онЬ самЬ pascyaifmb чпю нікто такого совЪту непріімстЬ, івЬтакое аЪло ^евсту nimb . франі^узЬі такіе манірЬі іімену ют Ь , десссшЬ делордрЬ ранфорсс, т о сстЬ обра5сііЬучре:Г деыііо прШавочнр| крЪпостіг. Прі царісованіі такіхЬ крЪпосшеіі ііааобно смотрЪтЬ у чгао бЬ не го pasgo далеко внушрЬ города дЪлатЬ , Зглі не &Ъло Еелікіе аефеысЬ лініх зімЪлі. я прілагаю cb зу?анірамі ерарда ібелліка первое иачертаніе сеі манірЬі 6esb

6esb вн шніхЬ крЪпосте!, смотрЗ Табліііу послЪанюю, 3- М А Н І р А. АЛГІЗІ ДЕ КАрПІ , вЬ Венеіуі. і—О. М; ОбравеііЬ сего челов ка ecmb усрвТте.ленЬ, толко однакожЬпо намЪ ренію автора CJOBOAHO крЪпокЬ, пояе жекуртінЬ^ а особліво ворота вЬбол веркахЬ нео^олЪемЬіе сдЪланЬі , но прі томЬ очгщеніе фасовЪ у болверковЬ весма оставлено , кощорЬіе особлшо вЬ пятіуголномЬ толко 5" pjmb очь щенгя іімЪіотЬ, i'sb казематтовЬ ево £ какЬ isb ріс нка nosHamb можно j Bccyja. no фасомЬ стр лятЬ нслзя, no неже первоі пушкЪ препона ор"ілліонЬ, a ^pjri e ^вЪ на уголЬ куртщЬі по^ ставу енЬі. Лрочее всякоі Isb сего увшітЬ, что сія маніра поля много заніімаетЬ , но о^накожЬ ropasgo мало мЪста вЬсебЬ

6

S

ІЭ,*

1*61

заключаетЬ. і понеже нЬінЪ таког образеіф не упогаребляется, того pagl болшаго о ономЬопісаніяне на^обно. ^. м А н і р А. ЕрлрдЬдь блрлЪ дюкЬ, ПечатанЬ иЪ франкфурт тбі - ] і:о < $у- со^ержітЬ о? г лістовЪ, а ріісунковЪ Q-J. М. Сеі еще хуже нежелі первоі образеіф его npocmb , толко осрнЬ валЬ eesb фоссебреевЬ, івнЪшніхЬкрі} постеі, такЬ же і во фланкахЬ нічего Бнатнаго нЪтЬ, развЪ что no староі моаЪ фланкі ааже go осміуголногс кЬкуртінамЬ ск^ оннЪе дЪлалЬ, ХОГПІ онЬ вЬ послЪаующіхЬ многоугол нЬіхЬ фігурахЬ болші перпендткуляр но cb куртіною дЪлалЬ ? такЬ щ дЪлаетЬ онЬ фланкі npocmbie, а в орігллюнЬ берегаЬ онЬ двЪтреті то: фланкі. послЪдняя же третЬ кЬ Kjf піінЪ прямо стоітЪ, Іногда же era послЪднюю частЬ флан]К.і ^воінук I аЪла

[>] аЪлаепіЬ, остиакожЬ і5Ьніск.огом'Бста между обоімі фланкамі на болвсркЬ свобоано xogimb мочно, такЬ же не шакЬ какЬ у протчііхЬ вЬ казематтахЬ кругомЬ камснною сіпЬною огороже но , я малоіі рісунокЬ cb другімі такі міжЬ учіню , сіа бЬі вЬі isb оного лутче моглі понятЬ. О мЪрахЬ раді краткості вЬ четвероуголномЬ толко покажу. внЪшнеі полігонЬ ІмЪетЬ up m o e s b. ілі 64 і полЬ рутЬі, дефенсЬ лініа jo pymb, фланка 12. ^ болверкЬ уголЬ всегаа 9° г Р а ЯУ" совЬ, і аля того авторЬ разсуждаетЬ что не возможно четвероуголнЬГі ілі пятііуголнЬіі крЪпітЬ. ДефенсЬ лшіа всегда jo РУ т Ь , такая крЪпостЬ какЬ авторЬ разсужааетЬ cb двЪмя пушкамі і cb авЪмя тЬісячі салдатЬ можетЬ вЬідержатЬ атаку, 'ілі осаду, cb ^ватцатЬю пушкамі - іі cb дват і^атЬю тЬісячі человЪкіг. 5.

[г8] ^. М А Н І р А«

І ОЛНЪ бЕЛІІ^Ьі, ПечатанЬ вЬ ВенецЬіі I jp grccogepidmb 29 лістовЬ. М; Сеі авторЬ учреждаетЬ полі гонЬ внЪшнеі no малоіі мЪрЪ 90 pymb; болверкЬ вшкелЬ SDAO mynb, однако ЙХ такЬ что аефенсЬ лініі на cpegmj куртігнЬі вмЪстЪ сходятсл , также аЪуіаетЬ онЬ четЕероуголноі орілліі> онЬ, у которого Gpisjpa, нашпансісую моау cb к.уртзною паралу елно g'B лается. Sa тЪмЬ оріллхономЬ cymb zycmyrt нЬіе фАанк-і j isb которЬіхЬ первая ка вематша cb землею равна, акЬгород]' во все открЬіта. аругая же cb вЬісо- ' кімЬ валомЬ фасовЬ равыа , куртіна также двошая одна cocmoimb isb бру ствера, котороі прямо ошЬ конца <|)ланкі кЬконіху qpyroi фланкі raemb, sa сею естЬ вЬісокая кургаша^ которая внутрЬ б А П Т І С Т А

[>9] внутрЬ ЕЬігнуласЬ, на среашЪ обоіхЬ куртінЬ еще кавалерЬ лежгтЬ , і отЬ его (^асовЬ нЪкако очіщаются болвер ковЬі фасЬг. ПредЬ болверкамг внутрі лежітЬ еще готовоі ретраншаментЬ nogo біемЬ простоі теналіі , я бЬі та К.ОІ пространноі і крЪпкоі манірЬі orab стародавнаго ігааліанца не чаялЬ бЬіті , однакожЬ какЬ i'sb рісунка мочно втдЬтЬ. Сія манііра много вер зсовЬ ^ но мало дЪіствішелнаго і по требнаго очіщен"іл імЪетЬ, ігдлятого на^обно еЪ со онЬіМі счіслятЬ , ко торЬіе нічего , іглі мало пртбЬітку фортіфікаіі.п учішлі. Протчее нЪко торЬіе похваляютЬ ropasgo італііан скіс мангрЬі, для того что вЬ ніхЬ нахоо^ятЬ вЬ первЬіхЬ на средгнЪ рва около всего города малот валЬ, і кру гомЬ того во^яноі малоі" ровЬ, какЬ о семЬ

Сзо3- о ссмЬ пространнЪе лорініг показалЬ і no томЬ деревяннЬіе капошрЬі, когао. pbie флорУанііг іізаалЬ на оба oSpasi^ij анаііпаче первоі трудно вЬсамое. с^Ъло проізвесті. рі?мплерЬвЬпосл'Ьднююоса ( ^у горо да в нЬі, во рву равеліновЬ капоніірЬі .яЪлалЬ, какЬ флоріани іздалЬ, ноонЬіс ^ногіімЬ бЬілі лутчс j нежелі сіі. Протчес находятся у італіанцові н которЬіе обстоятелства о сочігне ніі казематтЬ, і подЬземелнЬіхЬ стро еніі , к.оторЬіе і нЪк.оторую no^sj могущЬ nog am Ь. ~ЧЕТВЕртЬіі pTsroBopb. б. МАНІрА , блОНДЕЛЕВА; Печатана вЬ Паріж 1.(58^ , оа вЬ гагІЬ іб8бі состержітЬ ^ лістовЬшсма, і iz ріісунковЬ. Мі/^ЧОчіненіе сеі швені^іі не BOSMO 1 / жно інако лутче покаяаті) какЬ no табелямЬ у которЬіс кЬрі

1 -' , '-^г

Kb рісункамЬ прігложенЬі , прі томЬ і опіісаніе какЬ тЪ табелі _упо треблятЬ. Сеі авторЬ установілЬ дволкіе Ma HipЬі, iisb которЬіхЬ первая всегаа IOOJ ^ (ЯРУ гая ^ J pjnib внЪшняго полігона содержітЬ. у первоі дефенсЬ лін'іа , ілі обо ронітелная лігнта , почавЬ omb пер воі лшіі первоі фланкі уо. У Яру7 гіхЬ бо pymb, а счігсляя omb бруствера внутреннЪі , і шретеі фланковЬ со держітЬ no малоі мЪрЪ. вЬ первоі g^pench лініа Si. вЬдругоіуі pjmj. tsb сего доволно вначттЬ что первая манігра ropasgo веліка, і толко пушка^ ш обороніітіся можегаЬ. omb ея фла.н кі, которая no малоі мЪрЪ і ij pymb j а.по самоі; болшог мЪрЪ уо. вЬменщо? мантр j а вЬ болшоі манірЪ no; малоі мЪрЪ 13 і. а поеамоі болшоіі нЪрЪ з? pyrnb

щ pymb 'імЪстЪ } толко 5" pymb CJcpemb на орілліонЬ , а протчее все употре,. СляютЬ кЬ тремЬ усптупнЬімЬ флан камЬ , которЬіе всЪ cb брустверомі) S валгаыгомЬ 4; a cb валгангомЬ оцнтЬ 3. f pjtnbi вЬ шіріну потребуютЬ, ТакімЬ обравомЬ мол-четЬавторЬ вЬ бо лшоі манігрЪ іі 6esb кавалера, котороі онЬ сще на СюлверокЬ полагаетЬ! около 8 f'рутЪ флаі-юкЬ счіслятЬ 3 : ОНЬІМІ очіщатіі cpacb 3 5* РУ І1:1 Ь. у: Сіе бЬі ібряаыо 6ЬІУ\О , когда 66 могло умЪреннЬімЬ іжсіівенТемЬ іспра вшіся, ктому когоа бЬі онЬіе превелі Kic бастюнЬі не баншалі болшуг частЬ гороаа. М; блонделЬ всегаа вЬісокіе вещ вЬ мЬісл - ! імЪлЪ , но ropasao мало ду малЬ • возможно лі онЬіе вЬ дЪло про JsBecmb, лутче будетЬ когаа nepegb € Го ^асамі (россебреі здЪлащЬ, чреіі) і кото

Сзз] Koniopoi" способЬ фланкі' короче бЬ бЬь лі, 3. средняя фланка копюрая іі кромЬ того вссма неполірсбна , также t КоншрЬгароЬі отспіавУтЬ , а ЁмЪстс^ ixb cjxie рвЬі sglDAamb мочно 5 і тако GCIoGpaseub ropasg o 6b дСшсвле сталЬ, ктомубЬ ізЬземлі мочносгозсі латЬ^ 5 лутч е бЬі бЬілЬ , нея-елі прежде , ,1 напрімЪрЬ • моіхуаЬіемЬісліі обЬявілЬ вЬ tab д ; В; I охотно позваЛяіб ? чтобЬ всякоі" свое разсужденіеобЬ ono'ivib обЬявілЬ, понеже я самЬ не таю тпо нс r'opasqaf о семЬ глубоко мЬіслілЬ. У; Возмоліно лі сігю маніру угіотре біітЬ f неупотреблеиа лі она ещ.е гдЪ'. М: ВЬ візмарЪ нЬінЪшняЯ форт!- f ікаша не много noxocpnlb на спо ма НІ Г7 І о^накоікЬ не такЬ просггіранна ІБеліЕк.а 5 ііімЪстЬ толісо двоУнЬіесЬлан кг, if npocmbie малЬіе равслшЬі К:ром В всБкЬ

C34] всЪхЬ gpyrixb внЪшніхЬ крЪпостеі', і скодко я знаю.еще нхчто нссіЪлЬівано, когаороебЬ подобно бЬіло сеі маніріэ, но такЬ все какЬ блонделЬ ЗівдалЬ, не можетЬ здЪлано бЬітЬ , одні контрЬ гардЬі каменнЬіе сгаолкожЬ сшанутЬ^ сколко цЪлЬіе крЪпостх ? і хотя бас тУонЬі сполна SCMACIO насЬіпанЬі (]что ненадобно хваліітЬ. J оанакожЬ немо жно всю оную БСМЛЮ упогпребітЬ , которая iso рвовЬ будетЬ вЬшята, я 8наю е^інЬ толко случаі гаЪ она гюлсзно можетЬ употреблена бЬтЬ^ когда іінженерЬ , котороіі іглі вЬ своеі маыірл ілівЬдЪланноігфортецЪмалЬіе зглі средніе фланкі ім'ЬетЬ, іі кЬ тому ropogj іііітас^елЬ- о j mi бастіонахЬ прі^ІЗлатЬ хощетЬ, і дабЬі momb кЬ полю ropasgo крЪпче бЬілЬ > нежелі caivioif ropogb , ненадобно ні какоПно манірЬі лутчеупотрсбітЬ ^ какЬ блон делеву

щ дслеву малую . isb оноі о пяті Gacmt онахЬ все no его регуламЬ, однакожЬ гаолко кЬ полю со внЪшнімі всркамі піакое строеніе еще моліно здЪлатЬ 3 вЪло крЪпк.о. У; Сіе разсужаеніе мнЪ понравУ-, j\ocb 3 і мню что таковЬіе цлтаделі не болші станутЬ, какЬ стразбурскоіг, но ropasgo лутче очііщеніе імЪлібЬ. 7- боМбЕЛЕВА МАНІ рА . у.- Се обріэтаю рісунокЬ таблііцЬі 4 бомбелевоі маншЬі , no котороі ropogb нарденЬ укрЪпленЬ . я чаю что кугорнЬ^ анебомбслЬ сіюманіру Ь.аалЪ, М; Я такожде іиако о неі не pascy ждаю , толко одінЬ озанамЬ пішетЬ что бомбелЬ сея манірЬі ізаателЬ , однакояіЬ онЬ не токмо того 7 когда і гдЪ бомбелЬ с'ію маніру явно пока 8алЬ, но і какова онЬ бЬілЬчіну, не обЬявіілЬ. В 2 ,

tm У: Cie. нЪспіЬ франііувомЪ новэе, вуще ізаанія себЪ пртісЬшатЬ. М: ГоспоаінЬ бомбелЬ крЪп/тЬ cb нару;кі, і дЪлз.стЬ какЬ і пагані) 3 роііаля малоі срсансі і болшоі. вну треннеі іюлггоиЬ вЬ меншомЬ роіалЪ постоянно імЪетЬ бо pymb 5 вЬ срс анемЬ уо. вЬ болшомЬ 8о pymb, всі) ССІІНЬШЬ образомЬ сочіняются , какЬ послЪдуютЬ. смотрі tab; 4 . В . КСУ лініа ; А ? С; Пятая аоля полігона, no пюмЬ поставЬ лшіі D F С Е. КоторЬк cb куртіною сочігняюшЬ уголЬ юо і-растусовЬ, Сіі лінііі продолжаются сЬ че твсртЬ поліігона , і сочііняютЬ пере чертаніемЬ обороніітелнЬіхЬ лінеі С; Н ; ВЬ яругЬ j фасЬ if капііталЬ , no томЬ поставЬ на тЪхжс келлініахЬ nepneнgifк.yляpЬI СІ. ВІ. ІК. трстЬ сеі лінсі: Н R. шретЬ фаса псречсрта і-Гія,

C37] н?я, асочіняются ^вБмя третмілшеі b .-1; с I; isb 1. і С; ілі D ; раБстояніе p,-q; равно cb ар; Korga cite SHamHO , протчее можно cb ріісуыка легко ссгЪлатЬ. ; Сіс сочшеніе 'ізря^но бдЪлано, S сля того велмі хвалЬі аостошо, по о о нсже-генерално ecmb ? і прітомЬ не мааобно чісла вЬ памяті імЪтіг. Когаа же сіе сочіненіге вЬ чстверо уголномЬ 'ілі вЬ пятгуголномЬ SQID латЬ нааобно будетЪ , кажется мнЪ углЬі ropascioocmpbi6vgymb. Поне;ке с^ланкі' болші, нежелі келлінія. М; Осочііненіі лунетЬ : X'iZ. ча ЯлЬ бЬі я непотребно бЬіті оптсанію, понеже онЬіе сочщяются no вобанов скі.уступная фланка, когаорая імЪетЬ лерссіЬ собою мЪсто, какЬ совершс нноі ромбусЬ isb фігурЬі легко по Енается. Ho AifHii 1.4. 1. 3* J п Р о ч ^ е В 3 В С Ь

C38] всб сочіняютЬ, толко третЬ всего фаса лунетного ? ШПІІ^Ь равеліна на хояітся разстояніемЬ. Л. D. перечер таніемЬ isb А і В^ а что азанамЬ пі шегаЬ буато лунеганЬіе фасЬі равнЬі cb равеліннЬімі фасамі 7 і то неправсгі во, понеже онЬіе долгіе лУніі і Oesb того & ло малое очіщ.еше іімЪпіЬ буі gjmb, і вЪло ізряано ізволіте pascy ікдатЬ, і i'sb сего аоволно значітЬ , что онЬіе крЪпості мржно отставігтЬ. Но вЬ ррегулярнЬіхЬ образиахЬ онЬіс ropasgo годятся, і межсгу другігмЬ вЬ брЪдЪ Б ЛО іізрядно употребленЬі. О ніск-ігхЬ мЪстахЬ на щшце не могу л іюнятЬ, какЬ бЬі онЬіе моглі' генера* ному o6pasijy потрсбнЬі бЬтіЬ. Понеже к т о бЬі хотЪлЬ абшншЬ sg'B латЬ э какЬ азанамЬ разсуждаетЬ , самЬ 6Ьі себя &Ъло обманулЬ, но протіву щого часшо случается , что онЬіе вЬ щ

вЬ тррегулярнЬіхЬ ^ортещахЬ вЪло по ціребнЬі cjmb. і добрую gecfeHsno імЪютЬ, какЬ 6bi і аругіе потреб нЬіе внЪшніе крЪпості, рвЬі зЪло ші рокі. J не знаю га'Ь онЬ всю my SCMAIO МожегаЬ употребітЬ ? вЬ нараенЪ ко нечно надобно Gbi(ЗЬілотакЬ дЪлатЬ, понеже оноі ropogb вЬ HisKoMb мЪстЪ сстЬ какЬ і всЪ галанскіе ropogbi , но навЬісокомЬ сухомЬ мЪстЪ нааоб но оноіі ровЬ убавітЬ^ і тако лунетЬі свободнЪе можно саЪлатЬ, і лутче бу^утЬ. Сіе еще погрЪшеніе ім етЬ , сіл мангра обще і cb другші , что фа cbi у болверковЬ велмі открЬітЬі. ъЪ нар^ен nogb фасаміі казематЬі по- {{ЪланЬі.із Ь которЬіхЬ равеллінноіг' ровЬ можно очіщатЬ, такЬ же і вЬ контрЬ МінЬі xogh ecmb ,• но не хотЪлЬ бЬі й. тамо прі самомЬ дЪлЪ пушкаремЬ бЬітЬ. В 4 8;

C40] 8- б^Орг £ ДОрфОВА

МАНІрАг

^bj-лм

Іб8- rogj, cogepMmb 7 лгстовЬ пісма,

М ; Понеже сеі авторЬ ніо со і }'інсни' Hi о профііляхЬ своеі манірЬі Hif4cro не нашсалЬ, для того пріыу;і;децЬ д ззЬфігурЬі эвторовоі сочінсніе аЪлашЬ, БвявЬ мЪру лінеі no мащтабу вЬ пср вЬіхЬ внЪшнеі полігонЬ Ь } с , По люмЬ иерпен^ікулярЬ k f I 1 т , Ui аЪлаю сочшеніе поі іанірЪ фраыцагрщалсра, которое сеі вЪло подобнр .что жЬ о регулахЬ прігналежітЬ аолшую частЬ ^зялЬ isb георгіія рімплсра ? но онЬімЬ не учтілЪ своіімЬ образшшЬ довоу ства^ напрікладЬ, хвалііітіЬ онЬ сюоро[ фоссебреі, а вЬ ево образцЪ не можно рыого с^ЪлашЬ , і шолко онЬ на оа ыомЬрісуцкЪ фіг^рЬі 6, фосссбреіса'Б лалЬ у котороі обравецЬ ? однако жг шакЬ xj^o нарісовалЬ ? чпю я немогЬ сЪ рного

'7

[4i] cb оиого срісоватЬ.сіе чпю л нарісовалЬ ещелутче, однакожЬ фасЬ надобно болші покрЬішЬ . прочее главное • по грЪшеніе естЬвЬсеі манірВ, чтооная ЕЪЛО МНОГО мЪста внутрЬ занімаетЬ^ наіпаче гаЪ внутрснняя уступыая ^ортеша сдЪлана 6j r acmb , 6csb ко тороі сія інвенцііа нічто. ТакЬ жс снаружі на полЪ контрЬшкарпЬ много мЪста ваншастЬ. разнЬіс добрЬгс вещівЬ се*і швеніш обрЪтаются, ocoG ліво , что болверкі лсгко мощно pmp'bsamb j толко і сііо вещЬ no па ставлен'ііо gpyrixb іінженеровЬ. а шя нно георгіа рімплера лутчед мошно с^ЪуіатЬ г іср я того мню что сігя маніра не ropasgo нуждна , протчсе на посл ді очевшно jspi'mb , что сег авгаорЬ себя вЪло обманулЬ } понеже онЬ с^умалЬ что онЬ толко^вЬ 4, хЬ шатукахЬ omb ріімплера ш&шщі&у^Ь «^ ^ 0 ^ ; т $

[4^1 а онЬ едва cb німЬ вЬ двухЬ согла суется, хотя онЬ тЪжЬ регулЬі упо треблялЬ. 5>. м А н і р А. т о г о ж Ь А в т о р л . ВЬнгремберге ібЗ^.-содержітЪ 8 лістовЪі бФіігрЬ. М; Я еще другую інвеншю сего автора вігдЬлЬ ? вЬ к.отороі онЬ четве роуголную фігуру 6esb болверковЬ дЪлаетЬ дліною і шірігною около 32.0 pymb, іпосредікаждоі лінеіі полагаеті) иуітаделЬ о четЬірехЬ болвсркахЬ, ко торЬіхЬ внЪшнеі полігонЬ 8о pjnib, содержітЬ. СУю маніру раді превелі каго іждівенія і зЪло велікіхЬ дефенсЬ лшеі не возможно дЪлатЬ . і ежелі іутаделі не крЪпче какЬ вЬ рісункі о6рЪтаются,легко можно трі вЬ одно время атаковатЬ , однакожЬ я его хвалю, понеже добрЬіе регулЬі раді про^ілеі оаріЪщаются. •7 10,

[43] ІОг М А Ц І p A.

Г А В р І І л Ъ

6 J K C A .

вЬ Медііолан ібО І го 3 соаержітЪ 49 лістовЬ. Mj Сего автора могЬ бЬі я весма отставітЬ, ібо маніра ево обЬічаіно гігшпанскоі і стародавно Італіанскоіі поаобна, ыо прі томЬ уставіглЬ онЬ еще авоіную крЪпостЬ раБдЪленную рвомЬ, толкодвухЬ, ілі полутрстЬі рутЬі. II • 12 М A Н I р Ьі. ЛКІМА КАСТріОТА І ГІрАЛАМ А Ijg4 - в ъ ВенецЬй. содержгтЬ gg лістовЬ. М; у сіхЬ обр таются 2 новіи шіе манірЬі, вЬ псрвоі валЬ сЪ рондс лямі іі рвамі", около которЬіхЬ снаружі сіце одінЬ валЬ cb болверкамі учре жденЬ } которЬіе казематтЬі імЪютЬ, сііа ПЛТ Ь і І DASrOBODb/

МАГ І

[44] сію мангру можемЬ мЬі нЪкако sa нер Вою шестоі част - г 5 і sa образецЬ новоі Во ановоі манхрЬі почестЬ , [ о кото роі па послЪді болше увідішЬ] д-ру гая маніра cocmoimb вЬ малЬіхЬ бол веркахЬ cb казематамі, і вЪло аолгіімі куртшамі, которЬіе no обЪі?мЬ сто ронамЬ дважаЬі внутрЬ вдалііся, тако что оні еще малЬіе фланк.і cb казема тамі получаютЬ. Я сію маніру для того опТсую.чтооная і нЬінЪ можетЬ употреблена бЬітЬ вЬ городЪхЬ, ко торЬіе прі велікіхЬ рЪкахЬ , когда Ктому нЪчто no нЬінЪщнімЬ рег " ламЬ поправітся. tab; б. ібР^» соаеряитЪ лг, лгстовЬ пісма, і іл фігурЬ. Сеі авторЬ імЪетЬ троякія машрЬі которЬія онЬ показалЬ. первук? вЬ шес тіу- Печатана вЪ Левараен 13; КуГОрНОВА МАНІ рЛ ,

C4T] тіуголномЬ, другу ю вЬ семіуголномЬ, шретТю вЬ осміуголномЬ. первую no лолалЬ онЬ на ropi'soHmb, одну cmj пенЬ omb во^Ьі • gpyryio , 9 ступсні. A mpemiio: f cmyncuc't omb Bocjbr, однакоже н'ік.акого опісанія o сочі кеніі всЪхЬ cixb манірЬ не обЬявглЬ» Я толко первую срісовалЬ, которую уаобнЪе аругіхЬ мол;но саЪлатЬ , протчсе, понеже авторЬ толко про філі а не ОЛІНЬІ своіхЬ кр постег на значілЬ, сгля того я прінул-чаенЬ мЪрЬі Jsb его маштабовЬ братЬ. Первая машра соаерлатЬ во внЪшмемЬ полі гонЪ , почавЬ счіслятЬ omb конпд (|)оссебреевЬ АВ у ііб pymb, сіалыая стрЪлба ВЕ, omb внутренноі фланкі даже ао шппіафоссебреіного 93 pj^mbr, что &Ъло аалеко, буае хочетЬ онЬ нЪкоторую аефензію мушкетную ім&тЬ перпеналсулЬ CD содсрлйтЬ a;

2LJ, рушЬ, главноі валЬ 'імЪстЪ бол веркі cb круглЬімі фланкамі 6esb орі лл - іона, фланкі шЪютЬ около jq pjmb , фасЬі 2.5* pjmb. А куртшЬ блібЬ $0 pymb, которЬіс $Ъло долгі ) 3 omb того npoicxogimb. понеліе ав mopb зЪло шірокоі фоссебреі[м]перед1; сею крБпостію полагаетЬ. ГдЪ м^В сто nepegb фасамі вЬікопано ropasgo 6Л' І Ъ водЬі , і покрЬіто тонкімЬ г НІБКШЬ валомЬ, копюроі вЬ нЪкотО' pbixb мЪстахЬ внутріі nycmb 7 і капо ніраміукрЪпленЬ. орігллігонЬ 0 ? от- ' дЪленЬ , і весЬ iisb каменя сдЪланЬ і внутрі nycmb. І можешЬ ropasgo у- і потребленЬ бЬітЬ. ВмЪсшо доброіка- ' понірЬі кЬ тому подЬкрЪпленЬ рвомЬ, I Kb сторонЪ фосссбреііного рва по- садх оріллігона еще . ШБкая фланка Р, 3 обрЪтается, которая толко малЬікЬ 1 мемЬ вЬіше горізонта, фоссебреі me- ( налЬ Q.

[47] налЬ Qj Komopoi еще mpemno флаи ку дЪлаетЬ ніже, толко такЬ что ifsb ^ланк.і Р едва можно черезЬ оную стрІэлятЬ , межау обБімі обрЬтается безопасная прістанЬ судамЬ. СііякрЪ nocmb в ло ізрядно учреждена. Тол ко веліік.ого іждівенія требуетЬ. АвторЬсіене пріізнаваетЬ, хотя всЪ cjpjrie інженерЬі вЬ своііхЬ манірахЬ ссго не таятЬ. ТакЬ же і блонделЬ сііе прізналЬ,. что онЬ не можетЬ нігкакого способу обЬявітЬ, чемЬ бЬі дешевле сдЪлатЬ } развЪ нЪчто онЬ знаетЬ нЪкакоі секретЬ, чрезЬ котороі онЬ &Ъло ^ешевле, однакожЬ прі томЬ іі кр'Епкія каменнЬія стЪнЬі около вала ^ЪлатЬ sHaemb, но npomi'Bj того , [аще все т Ъ многочіслсннЬія мостЬі і каменнЬіе Kanonifpbi. ВЬіходЬі, і др - гіе тЪмже подобнЬіе строенія счі слятЬ J mo isb того лсгко можетЬ всякоі

БСЯКОІ nosi-іашЬ, что сіе вслікіхЪ щ ОЬітковЬ требуетЬ, но однакожЬ d невреаітЬ інвенщі авторовоУ, понеж( кто хощетЬ нЬшЪ такЬ оешево at латЬ какЬ прежЬ сего і пріі шомЬ крІ пко бЬі бЬіло, иаалежітЬ ему то с.ф латЬ,. чтобЬ нЬінЬ пакі no старосві) цкоі модЬ атаковаліг. у •* Возмоліно лі оноі секрстЬ авто. ра о к.аменномЬ строеніі сЬіск.апіІ) М : развЪ послЪ строені(я бреоі і нарсіена такоі секретЬ авторЬ на шелЬ> ібо карсгснЬ весЬ каменноі а брс obi ества иеполовіна isb камсня сді лапа. Но оанакожЬ я ш вЬ которо! isb m'Exb крЪпостеі секрету нсмогіі прішатЬ , хогая я внутрі ісЬнаруж онЬіе прУлЪжно смотрілЬ , еже лі бі оыЬ ссі секретЬ вЬ галанскіхЬ sbrim паніею no граыічнЬіхЬ ropoaaxb yno трсбілЬ, т о бЬі не могЬ оноі потасні) бЬшіЬ

Up. ёЬітЪ. Ho такЬ разум ю что болшую частЬ такоі інвени^и у кастріота t щпекля можно наітг. "У'* КонтрогардЬі авторовЬі весма не могу я понятЬ. Понеже валгангЬ іполко mpif ступені шірінЬі ім етЬ, •т* • )1 ЩЪ людеі неможно поставігтЬ. М : ЯбЬі желалЬ.чтобЬ онЬеолшІ о ссмЬ о ЬявілЬ. Поне;ке онЬ безсумні телно^ефснзію разумЪлЬ, і зналЬ, что во всЪхЬ крЪпостяхЬ мЪсто надобно !м тЬ,г^ 6ЬІ салдатЬ для обороне нія можно пОставітЬ , правда что ко rga непріятелЬ кЬ контрошкарпу прг бліжается, тогда стрЪлба не такЬ нужна, Rorga же кЬ пріступу npif gtmh , mo безсумнітелно непріятелЬ брустверЬі контрогардовЬ прелчде вовсе собЬетЬ. Тогорадіобороненіе фронтомЬ cb контрогарсіЬі не веліікое бу^етЬ, прочее ЪАО xopoino, когда контрЬ

O] контрЬгараЬі мало землі іімЪютЬ. Ібо непрігятелЬ нікакоі батеріі не можетЬ ёдЪлатЬ. но на вЬісокомЬ і песчаномЬ мЪстЪ неможно сію маніру сдЪла.хпЬ ) ііонеже ЪЛО малЬі рвЬі бусіутЬ. у. равелінЬ вЪло мнЪ понравілсі іііакЬ, какЬ авторЬ укрЪпілЬ шігрокімі сроссебреемЬ 9 котороі []какЬ я pasy мЪю]] капоніграмі ізрядно укрЪпленЬ, М. Правдачто сеі равеліінЬ ізряан учрежаенЬ вЬ первЬчхЬ каменная ресі; ma прі V, cb сухімЬ рвомЬ ісЬполіса дамг ? ктому самоі равслінЬ імЪет крБпкоі валЬ 7 а особліво кЬ тп'іщ котороі снаружіі камнемЬ обведснЬ По томЬ мЪсто X ? вЬ фоссебрее зЪл шіроко . I такЬ глубоко что непрй телЬ тамЬ не можетЬ saKpbimicJ ктому сеі сухоі ровЬ CHlfsy oml капонігрЬі, Т. которая водяноіі ровЬ ' J ЗгмЪетЬ^ а сверху omb каменноі капо

ui'pbi У оч^щается валЬ фоссебресвЬ, шакЬ Hisoivb что непрііягаелЬ пушкамі своімі немоліетЬоноі збітЬ. Аособл'і во для того что снарула вЪло велі кую аосірунгЬ [іглі omcbmb] ктому" такЬ мало землі шБетЬ, что непрія тслЬ трудно isb оного батерію сдЪ латЬ можетЬ. У . Я прінужаенЬ прізнатЬ что рсгулЬі сего інженера зЪло ізряанЬг, і могутЬ болші учініітЬ, нся;елі тЪ которЬіе толко велікіе контра бате ріі вЬшЬішляютЬ, толко кажется мн'& что і на самомЬ нізкомЬ мЬстЪ йемлі', которая isb cyxix b і 'isb водянЬіхЬ рвовЬ вЬіметца, будетЬ болші. неже лі сіе крЪпостіг потребуютЬ. ТакЬ же чаю, pacjif S'BAO велік.іхЬ дефенсЬ лінеі сія манера вЬ практікЪ неможетЬ такЬ велікую сіглу noKasamb. М; Сеі авторЬ взялЬ регулЬі omb Г 2 слав-

славнаго немеіік.ого інженера ршпле ра. Что л;е о вемлі которая iso рвовЬ вЬіНуіта, можно профіглі такЬ учредітЬ, что ояая вся употреблена можсгаЬ бЬітЬ. t аще внЪшнеі еЪ полігоні) вЬ ро частеі раздЪлітЬ, 'і всякую isli ніхЬ sa pjm y почестЬ, mo дефензЬ лтнеі ЪЛО умЪреннЬг. Однако же всЪ крі nocmii no авто^ову намЪренію прост раннЬі будутЪ. Сего раді кто й ніскомЬ мЪстБ строітЬ, іждівеніе go волное ыа то положітЬ хочетЬ, ко торое no нЬшЪшышЬ атакамЬ весм: невеліко^ можетЬ 6esb всяког о пре кословія 4pesb ci'io маніру, ізряднук крЪпостЬ получіітЬ, контрошкарпЬеІ імЪю sa лучшу ю частЬ всея манЗгрЬі а особліво для того, что на всякіхі мЪсшахЬ употреб"гаіЬ можно. Ібі пласдармЬ каменною редуйиоіо , Щ ітраверсамг, г. аосталноі бедектсрЬ вегі

всгЬ, велікою шігріною такЬ крЪпокЬ, что непрігятелЬ 6esb велікоі труано сті ; оного облааатЬ не можетЬ. Поые же весЬ бедектервегЬ оставітЬ весма ненадлежітЬ, хотя бЬ непрілтелЬ ужс і на гласізЪ nocmb взялЬ, что вс&Ъ всякого прекословія велікоі аваншажЬ естЬ. 14- МАНІрА КуГОрНОВА М; Главная крЪпостЬ сЬ орілліо номЬ, і авоінЬімі круглЬімі фланкамі переднімі, еще фоссебреі тснги\Ъ у ко тороі кЬглавноі крЪпості прііключае тся, і тако третію срланку дЪла emb, около сеі крЪпості еще шірокоі фосебреі, вшомЬкакЬ двоякоі теналЬ, потомЬ велікоі водяноі ровЬ, послЪаі сего ім етЬ онЬ новую крЪпостЬ, которая малоі валЬ імЪетЬ , і состо ііт]? вЬ велікіхЬ [no бліску стоящіхЬ] (: длверкахЬ^ іі корогакііхЬ какЬ равелінЬі Г з вЬь '

[54] рЬігібнЬіхЬ куртінахЬ. sa тЪмг крЪпо стміі на внутрЬ вхо^ящіхЬуглахЬ рва, такЬ ? какЬ і на ібходящіхЬ каменнЬіе peqymbi cb полісадамі. A sa рвомЬ сеі крЬпості послЪдуетЬ контрЬшкарпЬ, также учрежденЬ 3 какЬ і вЬ первомЬ oOpasuB, і ^. МАнірл кугорновл. М: Еще крЪпче, Шо вЬ первЬіхЬ гла вная крЪпостЬ какЬ і вЪ gpyrixb , развІ что сгвоінЬіе (]Ьланк.і інізкііе флаыкі HISKOIO вЬігібною KypmifHOio COBOKJ пленЬі, no ггюмЬ послЪсіуетЬ болшоі ровЬ, азатЪмЬ вмЪсто равеліновЬ ; іпак.іе же болверкі отдЪленЬг, какЬ і вЬ первоі манігрЪ, около тЪхЬ велігкоі ровЬ, затЪмЬ рвомЬ контрЬгардЬіі' равелщЬі такіеже какте івЪпсрвоі ма нірІЗ, По томЬ посл дуетЬ таколше контрЬшкарпЬ какЬ і вЬ первЬіхЪ мані paxb, так.ія чрезмЪрнЬія oSpasi^bi i'sga ютЬ

[JO romb інженерЬі не для moro, чтобЬ іі - лЬіякр пості такЬ строітЬ, но тЪмЬ хотятЬ покаватЬ какЬ надлежіітЬ во учрежденП крЪпостеі всегда доброс очігщеніе смотрЪтЬ , которое нс такЬ легко , какЬ інЬіе разсуждаютЬ. не пріложа ктому дЪіствітелно сво еготруда, новЬтомЬ вЬ третЬемЬ образцЪ автора вслікое сомн ніе на ходітся раді чрезмЪрнЬіхЬ дефенсЬ лшеі. Толко оанакожЬ можно оное вЬ іррегулярнЬіхЬ крЪпостяхЪ прі чреззвЬічаінЬіхЬслучаяхЬупотребігтЬ . Прочее такііе інвеніхи L яко сего автора] всЪ &Ъло много м ста снару жі? іівнутрЬ занімаютЬ , і для того велікаго 'іждівенія требуютЬ. Іб. МаН І р А КуГОрНОВА. ВЪ бредЪ употребленнал. М. Сперва надлежітЬ бомбелеву маніру нарісоватЬ. no томЬ вмЪстй г 4 вЬігі-

вІягібнЬіхЬ прямЬія <|)ланк"і э і два орід. ліона с^ЪлапіЬ , какЬ isb рісуык^' tab,-у. А } легкопознаешЬ. Особлівоже; вЬ сеі манірЪ у\унетЬі А В вЪдЪніія gq cmoifHbi, которЬіе едіна другую isb двухЬ полігоновЬ nepegb шпіііомЬ бол верка очігщаютЬ, і вЬ іррегулярнЬіхЬ ^ортіфікащахЬ надЬ мЬру ycioSubi cymb, но понеже прі томЬ велікігя рвЬі на^обнЬі імЬтЬ, трудно т&кія крЪпо сті ыа вЬісокомЬ іі сухомЬ мЪстІз jnompcai'mb. 17- МАНІрА КугОрНОВА М. Ceif авторЬ 1682 год у вЬу\свар- ^енЪ малую кнігу іздалЬ поаЬ тіту ломЬ укр плр.нІЕ пятіуголнлго, і во оноіг кшгЪ маніру опісалЬ cb олвер камі 6esb фоссебреевЬ , isb двощЬші вЬігібнЬімі фланкамі 6esb оріллюна. внЪшнія крЪпості вЪло іБряанр учре- ^денЬі ^ ібо е^інЬ полумЪсеііЬ nosaoi

lS7l оругова, mpemei сба^ігобороняетЬ, но прітомЬ страшно велпиярвЬі, однако я;е сіе учрежденіе памяті достоіно, іюнеже прі чреззвЬічаінЬіхЬ случая^Ь добГроі прімЪрЬ даютЬ. Генерала кугорна маніра , no ко тороі нЪк.оторая крЪпостЬ вЬ гер- >іаніг стросна. А начерт'ітся ко онох манУре шесші уголиікЬ послЪаующімЬ обЬічаемЬ. tsb точкі А^ начертіі уголЬ В АВ > велічествомЬ І20 градусовЬ, потомЬ проаолжіі лшеі A В no ізволенію^ і поставі omb А., ЯО D, 12 pjmb, isb точкі D ? саЪлаі перпенаікулярную лінею D Е, вЬипіною і j р у т Ь ? возмі щркулемЬ бліжнее разсщояніе omb Ej go лінеі дефензіі, онЬімЬ ра5стоян'іемЬ окружі оріл,\іонЬ > no томЬ BOSMI 4^ pymbij і поставі онЬія isb точкі гдЪ лінеа D Е^ прорЪжетЬ лінею аефензц Г у даже

[583 даже QoB y i'sb точкі B, сд лаі уголЬ ABC, вЬ зоградусовЬ,, поставі isb В ) на тоіі же дефензи лінеі 15 pymb, ifsb ко торог точк.і протяні лінею, дабЬ] OQ окруженія орігллюна доткнуласЬ, гдЬ сія лініапрорЪлчетЬ перпенгаікулярнук) DE, omb тЪхЬ м стЬ кЬфланку поста в'г натоіже лше 4 ру^а? потомЬпо етаві i'sbD ко С.бpymb, ііBOSM,IІІ,рутЬ, J тЪмЬ разстояніемЬ ifsb послЪдніхЬ двухЬ точекЬ G Н , начерті ^вЬ gjr i которЬіе прорЪжутся вЬ точкЪ F^ isb кошороі начерті mypb кресЬ. Ирочая ізЬчертежа явно вігдЪтівозмо жно ? і способомЬ скалЬі обрящется, Ig. МАНІр А д і л і г Ъ . ПечатанЬ вЬ франкфуршЪ , Іб4 0 , сосгержТтЬ А^ ліста і j . 0 9 ФігурЪ, М. Я вЪло удівлягосЬ чтосігя манУра не такЪ прііятно пршята какЬ фреі тагова г у которая толко незадолго nepegb ш мЬ обЬявлена, і ropasg o пло ціе

ш ше оноіі, чт о еще болші сег авторЬ галанскую машру такЬ no ВНЪШНІЕМЬ крЬпостямЬ^, какЬ і no профіглямЬ всЪхЬ крілюстеі ropasgo ігсправнЪе умнЪе, a наіпаче немеакоі землЪ склоннЪеуста віілЬ. однакол;е вЬ т о время толко о 4>реітаг'Вговор'ілі, ікто інако хотЪлЬ дЪлатЬ, тому вЬбезуміе прічіталг^ правда, чт о сеі авторЬ вЬ оаномЬ пере cmeperbj чт о его крЪпості S'BAO малЬі, іібо внутренноі поліігонЬ отЬ четве роуголного даже сго дванааесятЬугол ного імЪетЬ, счігсляя no рутомЬ іб степенеі й ° ' ° ' 0 ' 0 ' ~ 0 г J o ' 2 o / о о » J < 5 9 2 5 7 1 ? 581 1 59 14' Келл'ініа ° ' ° ' ° ' 0 ' 0 ' ° ' 7 7 9І 1 914 9»5 і о б ю і » о / о / о II І І І І І 4 1 4 7 -' КапіталЬ , ° ' ° б ' ,„,,', « ' 0 ' а £ 7 1 0 І 7 С , І 8 4 І 8 9 І р <>• ід. 2 о / о і о s i i g j і 9 9 1 9 1 1 * Флаыка вЬ четвероуголномЬ іівЬ пя - тіуголномЪ, ^ , а вЬпрочЬсЬ вс хЬ °, Полу-

[бо] . Полу^іаметерЬ ,1^^/, *

/• 6 Ц

O / O j J I O 7iS8j9i5)?i

'

о

/

о /

? J I 5 J ' Фланку ставітЬ авторЬ перпенді кулярно на куртііну у однакожЬ no казалЬ онЬ і косЬіе фланкі дЪлатЬ. БмЪсто xygbixb галансклхЬ полум - слиовЬ ігмЪетЬ онЬ контрЬгарсгЬі про сшраннЬіе , которЬіе кругомЬ всего города поставленЬі у какЬ у пагана і pjseHUimeiHa двоінЬіе равелінЬі і лу-і нетЬі онЬ гпак.же іздалЬ^ которЬіе всі no томЬ omb пагана і рузенштеіна EoGana і gpyrixb j sa нЪчто новое прі ыятЬі . А сочіненіе флаыкі ^ дЪлаетс д no послЪдующему . ОрілліонЬ a b ) содержгатЬітретівсеі фланкі a b 6pisy pa Ь с. igcmb Параллелно cb куртіною. Acjpyra a bd igem b кЬ шпіцу, другов а болверка послЪдняя частЬ фланкі f т . щетЬ перпендікулярно даже ао оборонітелноі лщіі } ілі ао продол^ женного 1 0 4 1 1

[бі] женного фоссебреп-юго фаса s m. сЪ ссю фланкою нізкая фланка фоссебреіная igemb параллелно. ВалгангЬ сроссе- (JpeifHoi nepegb фасомЬ не много горі до вЬіше. [_5онша у. когда 6Ъ с'ія манігра такЬ про странна сдЪлана бЬіла, что бЬі с дефенсЬлініа sm^ 7° pjmb імЪла. не вігжу я аля чего бЬі сія мані'ра cb лут чімі ыЬінЪшнігмі не счісляласЬ. ШТурМОВА. М- Правда что ні кто не можетЬ сего попрекословігтЬ. толкобЬ когда прі томЪ брізура b с вмЪсто того что cb куртіною пара/\лелно ifgemb ма средігну фаса фоссебреііного ведена бЬіла. я одінЬ поліігонЬ cb таковЬімЬ поправленігемЬ нарісовалЬ. tab; 7. Сч, ІСелл"ініі 12 капііталЬі г^ pymb содер- •жатЬ, лінеі на средііну KjpmiHbi отту- 15). МАНІрА

аІлпрошянутЬія ааютЬфасу хсрланку. а прочее все даже go Gpi'sypbi сочшено какЬ вЬ первоі маніре однакожЬ нізкая фоссеОреііная фу анка не перпен^ікуля рна на аефензЬ лінію, но такЬ Becjena, что разстояніе omb протіву стояще го шултерЬека, а кЬ е і . равно естЬ, Фоссебрсі nepegb фасомЬ не вовсе поавЬішенЬ і покрЬітЬ бонетомЬ , \ рааі і<.оммунікаіуі около крЪпості лутчеучрежденЬ , не;келі во авторовоЬ манігрЪ. ZO. МАНІрА фрЕІТАГОВА. М; Сеі авгпорЬ яко главнЪішііі датслЬ галанск.оі манігрЬі аостоіінЬ велікоі хвалЬі } такЬ что всЪ новЬіе інвеніуі" которЬіс мЬі нЬінВ імЪсмЬ , неіпак.Ь велікого разума, ібо фреітагЬ всл'ікоі способЬ ктому подалЬ , ічто сія маыіра omb гішпанскоі вЬ т вре мена употребляемоі манірЬі , такЬ аалеко :is-

аалеко pasHcmByemb, gocmoinib діві ішся острому его разуму , толко однакожЬ сіе , что сму всяк.оі чрезЬ долгое время такЬ послЪдовалЪ. [[ акі бЬі онЬ сіію наукууж е вЬ самоі вЬішнеі rpaaycb прівелЬ^] естЬ вЬтомЬ болші смЪху, нежелі хвалЬі. Прочее маніра его , вЬ котороі онЬ нспрем нно , фасіи, 24 , флаык.! іг. акуртінЬі, $6 pymb, во всЪхЬ многоуголыЬіхЬ фіігу paxb дЪлаетЬ еще і нЬінЪ npcgb мно гіім'і gpjriiMi хвална, ііпо правдЬ sa осно ваніе пріняті надлсжгтЬ , когда доб pbie oGpasitbi cb фоссебреемЬ кто похо четЬ ^ЬлатЬ, Табелі его профілнЬіе нЬінЪ отставленЬі, но протіву того я 8 С №У > ч т о т а к ! е профтлі' раді рав ыого гарізонта rg% добрая 8емля обрЪтается , можно употребітЬ . НО непотребно мЬіслітЬ , акі бЬі авторЬ профіглЬ, котороіі онЬ на прі кладЬ

клааЬ кЬ семігуголиому учре^тлЬ^Ь ше стіутолномЬ вовсе omcmaaUb, іілі во осміуголномЬ momb профілЬ маліі буаетЬ , толко онЬ хочетЬ ш разнЬіе профіілі noKasamb , которЬ мЬі можемЬ употреблятЬ ие смот| на чігсло болверковЬ, на пріікладЬ; к rqa бЬі я похотЪлЬ четвероуголн ropogb крЪпокЬ сдЪлатЬ. могу п о$'ілЪ omb осміуголиого ктом .взятЬ. Протшу того, когда бЬі я п( ХотІЗлЬ вскоростт, нокотороігород о девяті болверкахЬ ссіЪлатЬ, мо я профігліі omb шестіуголного кто: употребітЬ. Самое болшее его ш гріэшеніе вЬ профігляхЬ вЬ томЬ со cmoimb, что с]) о с с е е Р е і * закрЬітук дорогу всегда узко дЪлаетЬ,

аі

I6sl a t. M A H І p A. tab: g; A. ПЕтрЪ ПАВЕЛЬ, флорІАНІі. ВЬ мацерате іб50> С0 < § е і ,жігпЬ - < 55 ліста, jo Фіігу^Ь. М: Сеі авторЬ много потребного,! памяті достоіног о вЬ своеі кніігЪ напі"- салЬ. І когда бЬі шпекелЬ пре^Ъ німЪ 8адолгоевремя .лутченснапісалЬ, со вершснно должнЬі бЬі мЬі бЬілі" ему ве лік.ую хвалу передЬдругімИнженера міі т хЪ временЬ Bosgamb. я ^ля то го егоманіру нарісовалЬ.сіабЬіт мЬ показатЬ,что хотя онЪno староі мо дЪ малЬіе 5 &Ъло mynbie i ніскіе бол веркі дЪлалЪ. однакожЬ прі томЬ иа Хсправленіе і подкрЪпленіе фланковЬ І ЛО смотрілЬ. Я чаю что онЬ пер воі фоссебреі теналЬ употреблялЬ. равел!інЬі его , 'і нЬінЬщнія нженсрЬі прінужденЬі хвалігаЬ. .Двоіноі кон іпрошкарпЬ,сколко я 8наю> npegb німЬ сще ні кто ие д лалЪ. когда бЬ ссі А авторЬ

[бй] авгаорЬ брізуру nogb орУлліономЬ нс параллелно cb куртіною велЬ, тобЬ no малоі мЪрЪ вЬ его образи^ нікакого погр шенія не можно прізнатЬ, разв^ что равелшЬ фланкі не ropasgo довол. но saKpbmaemb, что однакожЬ не мож нозапогр шеніе прінятЬ. Ібо фланкі omb себя покрЬітЬі, і что фасЬі бол верковЬі зЪло ' птупоі у олЪ ім ютЬ , чтотакЬжелегкопе^ремЪнітЬможно. б. р A S Г О В О р Ь. 22- М А Н І р А. Гснерала кленгелл вЬ старомЪ ^рея^ен употреблена. М : Понеже я случая не імЪлЪ •міэру оноі крЪпості снятЬ. Кто м не відалЬ , какіЕя ^и шнія крЪ пості і контрошкарпЪ eygymh , 5бо вЬ мою бЬітНостЬ, толко cglnh болверкЬ саЪланЪ бЬілЬ , того pa^S ие моіу я такЬ подлінно опісатЬ, одна

f^7] однаколіЬ разумЪваю что фоссебреі" по внЪшнемЬ начертанію пропорі^іі пага новЬі імЪетЬ, главноі валЬ сосшоіітЬ вЬ болверкахЬ cb короткімі cpacajviif, і аолгіімі косЬімі фланкамі, которЬіе прямЬі, а невЬігібнЬіе сутЬ. ПресіЪ фасаміг, і вЬішнею половіною фланковЬ болверкі внутрЬ nycmbi, а вЬ нізу на келлініахЬ 5емлі наполненЬі. Сіі бол веркі всЪ isb БСМЛІ , кромЪ своаовЬ, і проЪздовЬ вЬ cpocceGpci, і імЪютЬ вверху у бруствера берму э і полу чаетЪ болшіі половінЬі куртшЬі^насе конаЬ фланкі^ фоссебреі omb фунаа менту рва ааже go горізонта кам немЬ вЬшеденЬ ЛО шірок.Ь, Аособ ліво у фасовЬ гдЪ валЬ бемляноі шес ті ступенеі вЬішшою імЪетЬ, на шпі це его лежіітЬ бонетЬ ) nogb кото рЬімЬ каменная капоніра, вЬ которую ходЬ isb сухова рва, котороі npegb ,Д 2 глав-

[68] главнЬімЬ срасомЬ вЬ фоссебрсе лежТтЪ. | ПовЬішенноі фосссбреіноі ва,\Ь шетЬІ даяге ао половінЬі фланкі ? і аЪлаетЬІ іпБмЬ оріллюыЬ. Шо ніжняя половіна (Ьлаикі 7 которая толко вЬ брустверЬ ма горізонтЪ cocmoimb, ЕдЪлана нЪ како jcrnynHa, на средзнЪ куртігнЬі фоссебрешоі кавалерЬ, котороі сухоі ровЬ у фаса сроссебоеіного очіщаетЬ. учре;;:деніе фоссебреіное nepegb фа сомЬ такоежЬ какЬ і вЬ главномЬ ва лу гстасымановоі маыірЬі, гдЪ кавалерЬ такЬ жс положенЬ, какЬ здЪсЬ бол всркЬ главкаго вала, кавалерЬ на кур mifH'B omb шпскля взятЬ^ cb тою тоу\- ко разносіііію , чгао шпеклЬ оноі на главномЬ валу, а вЬ арезденВ на фоо ссбреЪ положенЬ > когаа паганову ма іГгру cb внутреннімЬ огарЪзаныЬшЬ болверкомЬ сперва нарісуешЬ легко, можно isb того сію маніру сдЪлатЬ, . сія

Сб9] сУя маніра добра на равномЬ мЪстЪ у около кошорого, поля толко мало нІЗчто вЬісокі. 23. МАНІрА ГОЛДМАНЪ. М; Toif нічего нового не сдЪлалЬ, толко весма прі галанскоі манірЪ > со своеюфортіфжаіуеюдер;кался , 1 равн ствуетЬ omb gpyrixb толко вЬ pos НЬІХЬ nponopiyaxb cb трудомЬ сЬіскан нЬіхЬ, і понеже сеі человЪкЬ вЬ про порц.іахЬ ropasgo смотріглЬ, для того вЬ гражданскоі ар'хітешпур собстве ннЬіе вещіі показалЬ j но вЬ фо-рт'іфі кащі сіе ненужано , і время шолко тьмЬ терятЬ . аля того я автору нікакоі ^ругоі хвалЬі кромЪ велікого прілЪжанігя датЬ не могу. г р О Т О В А , Печатана вЬ мінхене Ібі8- В Ь венещі 1617 М. Сему автору для того надо&- но болші ^іытся _, что онЪ весма Л 3 • особ> 24-MAHfpA